Світло в житті рослин

Життєздатність зелених рослин на Землі прямим чином пов'язана зі світловим режимом. Сукупність процесів поглинання та перетворення живими організмами світлової енергії забезпечує важливі фізіологічні процеси: фотосинтез, фотоморфогенез, фотоперіодизм.

Фотосинтез – найважливіший процес, внаслідок якого з вуглекислого газу, води та мінеральних речовин утворюються органічні сполуки.

Фотоморфогенез – це світлові реакції рослин, що відбуваються під впливом різного спектрального складу й інтенсивності.

Фотоперіодизм – ритмічна зміна морфологічних, біохімічних і фізіологічних властивостей, функцій в залежності від часу доби.

Основні групи рослин

Рослини на планеті Земля пристосувалися до певних умов зростання. Залежно від того, звідки вони походять, вчені виділяють три групи:

Короткоденні. Сюди відносять рослини низьких широт, які пристосувалися до довжини дня близько 12 годин. Наприклад, хризантема, сальвія, жоржини.
Довгоденні. Як правило, це рослини помірного поясу та більш північних широт. Цвітіння відбувається при подовженому світловому періоді більше, ніж 12 годин. Наприклад, дельфініум, гладіолус.
Нейтральні. Фізіологічні процеси не залежать від тривалості світлового дня. Наприклад, нарцис, пеларгонія, тюльпан.

У декількох видах чагарників і деревних рослин під впливом короткого дня в пагонах накопичується речовина (присадка), що сповільнює чи зупиняє перебіг хімічних реакцій. Інгібітори росту руйнуються під дією тривалого сонячного світла.

Деякі рослини особливо чутливі до чергування довгих і коротких періодів, тому вимагають цієї зміни протягом тижня. Наприклад, пеларгонія великоквіткова.

Під впливом світлової хвилі знаходиться фотоперіодизм. Червона область спектру викликає в фоторецепторах зелених організмів реакцию, що визначає в якій стадії зупиниться рослина. Схожа ситуація спостерігається також з насінням. Етап формування квітів або стан спокою, вегетативні репродукція або опадання листя – все це відноситься до фотоперіодичних етапів.

Особливості освітлення

Рослинам не обійтися без освітлення. Воно буває:

природне (сонячне світло);
штучне (допоміжні освітлювальні прилади).

Відомо, що для одних рослин необхідні яскраві сонячні промені, для інших – розсіяне світло, а треті – комфортно почувають себе в тіні. Це залежить від того, як звикли отримувати світло в природних умовах певні види.

Освітленість – це кількість світла, що падає на одиницю площі поверхні. Вона позначається буквою Е та вимірюється в люксах (лк).

В залежності від пристосованості до певного світлового режиму наземні рослини поділяють на групи:

6000-12000 лк. Сюди відносяться вимогливі екзоти, особливо плодоносні.
4000-6000 лк. Такі рослини віддають перевагу прямим сонячним променям.
3000-4000 лк. Віддають перевагу розсіяному світлу.
1000-3000 лк. Зростають в півтіні та потребують додаткового освітлення лише при значній відстані від вікон.

Це умовний поділ на групи. На різних стадіях розвитку потреби в освітленні змінюються.

Кімнатні умови підходять не всім рослинам. Через те, що світло падає лише на один бік, стебло вигинається, втрачається привабливий вигляд. Горщик треба постійно повертати, щоб домогтися симетрії. Це правило діє лише для декоративно-листяних видів, таких як фікус, кротон.

Розміщуючи рослини у квартирі, слід знати, що прямі сонячні промені поступають через південні та східні вікна. На західних підвіконнях слід розташовувати види, яким необхідне яскраве розсіяне світло. Півтінь буде на північному заході та північному сході. На півночі буде лише тінь.

Для раціонального використання світла слід розташовувати у першому ряді низькорослі та дрібні рослини, крупні – у третій та четвертий ряди.

Щоб виміряти рівень освітленості, в арсеналі квітникаря має бути фотоекспонометр.
Широкий асортимент продукції в даній категорії доступний за посиланням: https://elsa.com.ua/uk/udobreniya-dlya-cvetov/